Не словом, а ділом!
ЮВІЛЕЇ
- Недарма ж кажуть, що кораблеві перебувати у гавані спокійно, та чи для цього
їх будують?
І справді, є люди, які в своєму житті, озираючись у минуле, навіть на багато
десятиліть, ніколи б не подумали, що їм доведеться стати саме тим кораблем, який
фактично відкриватиме нові горизонти… Ідейні, цілеспрямовані, думаючі,
розважливі й націлені на результат – саме такі здатні на великі досягнення, а головне
– вести за собою інших. Тих, які повірили, довірились і, як показує час, не
помилилися…
І мова піде про особистостей, які на рідній землі, на малій батьківщині,
завдяки повній самовіддачі й наполегливій праці зуміли зробити для розвитку й
розквіту краю дуже і дуже багато. А це, в свою чергу, є цінним внеском у розбудову
держави загалом. І до когорти таких Людей з великої літери безперечно належить
Борис Андрійович МЕЛЬНИК – голова Хмельницької обласної організації
Організації ветеранів України. За плечима у нього є чимало причин для гордості,
добрих і великих справ і неабияких результатів… Школи, садочки, медзаклади,
дороги, соціальні заклади – і це лише частина того, що зробив Борис Андрійович
Мельник разом із однодумцями, працюючи очільником виконавчої влади на
Деражнянщині… Була робота й директором радгоспу, посада начальника управління
Державного контролю насінництва у Хмельницькій області… І на кожному етапі він
зумів втілити й запровадити якісні зміни для покращення життя людей, яким служив
і донині служить. Звісно ж, чимало вдячних слів чув і чує на свою адресу, проте
особливої поваги заслуговують його головні риси – людяність і порядність… І саме
вони є його головними ціннісними життєвими орієнтирами. Та про все по порядку…
Борис Андрійович Мельник народився 16 липня 1946 року в селі Вербка
Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині. Батьки – Андрій Максимович та
Ганна Павлівна – змалку були чітким дороговказом для його подальшого життя.
Вони переконали сина, що лише сумлінне навчання та наполеглива праця є
запорукою успіху.
У дванадцятирічному віці став учасником Всесоюзної сільськогосподарської
виставки, має відзнаку. А ще був закоханий у музику. В юному віці самотужки здобув
навики гри на баяні. Саме це захоплення й привело його до навчання в училищі
культури у місті над Смотричем. Тут проявились його наполегливість,
цілеспрямованість та лідерські якості. Саме тут і з’явився перший управлінський
досвід з обранням його на посаду секретаря комітету комсомолу училища.
Та доля вже готувала інші плани для Бориса Андрійовича. Після звільнення зі
Збройних сил, він вступає у Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут.
Осягаючи основи аграрної науки, він залишався активним учасником організації
студентського самоврядування. Вже на другому курсі його обирають секретарем
комітету комсомолу вузу, членом вченої ради. В цей час було ініційовано рух
студентських будівельних загонів, продовжувала розвиватись самодіяльна творчість,
високими результатами радували спортсмени вузу.
Б. Мельник разом із Ф. Дудуном створили фольклорний оркестр “Троїсті
музики”, що став лауреатом багатьох оглядів народної творчості України.
Борис Андрійович Мельник – делегат Першого всесоюзного з’їзду студентів,
був відзначений високою державною нагородою.
Після закінчення в 1973 році інституту, займав високі посади в органах влади
Хмельниччини.
І прийшов час, коли покликала до себе нива: працював головним агрономом
господарства, директором радгоспу.
Особлива сторінка його життя – Деражнянщина. Ще й досі тут згадують
Бориса Мельника добрим словом, пам’ятаючи його невтомну працю, чуйне
ставлення до людей.
Майже 10 років Борис Андрійович очолював виконавчу владу району. А це
найперше – зміцнення економіки підприємств, агроформувань, вирішення питань
соціального устрою територій, добір та виховання кадрів…
У цей період вийшов на планову висоту введений у експлуатацію цукровий
завод – один з найпотужніших в державі, розширено виробничу базу заводів “Нева”,
продтоварів, Вовковинецької меблевої фабрики, відновлено роботу цегельного
заводу у Радівцях, включено в державний план і розпочато газифікацію району.
Організовано втілення у життя рішень районної ради: були побудовані райлікарня,
поліклініка, розпочато будівництво Вовковинецької дільничної лікарні, відкрито
інтернат для літніх людей, у всіх селах діяли ФАПи. Були введені в дію школи у
Деражні, Вовковинцях, Копачівці, Яськівцях, низка дошкільних закладів, будинки
культури – у Деражні, Нижньому, Зяньківцях, Майдані-Чернелівському.
Борис Андрійович був ініціатором проведення першого в області конкурсу на
будівництво доріг, що покращило сполучення із Божиківцями, Галузинцями,
Загінцями. Також проведено реконструкцію залізничного вокзалу та перону у місті
Деражня.
– Працюючи на Деражнянщині, особливо звертали увагу виконавчих структур
на створення належних соціальних, побутових умов для жителів району, зокрема
багато було зроблено для поліпшення доріг в районі за підтримки колишнього голови
облавтодору Євгена Володимировича Коваля, на території району проведено три
конкурси, в результаті яких побудовано близько 50 кілометрів доріг, – ділиться
спогадами Борис Андрійович Мельник. – Поряд із позитивними моментами роботи
на Деражнянщині мені особливо боляче згадувати подію, яка була пов’язана з
демонстрацією знищення ракетних пускових установок, яких на території району
було колись немало. Все це проводилося на очах двох представників американського
народу, двох сенаторів. Дуже запам’яталася реакція групи закордонних журналістів,
які брали участь у цій кампанії. Вони неймовірно дивувалися тому, що ракетні
установки, які вони бачили там в себе на батьківщині, не йшли в порівняння з тими,
котрі вони побачили в нас, і які були знищені”.
Під особливим піклуванням влади було й житлове будівництво. Тисячі
деражнянців відсвяткували новосілля. Майже пів сотні сімей покращили житлові
умови, їх відселено із зони затоплення.
Борис Мельник брав участь в облаштуванні музею-садиби А. Ахматової в
Слобідці-Шелехівській, пам’ятного знака Устиму Кармелюку у селі Волоське,
сприяв розвитку спорту, самодіяльних мистецьких колективів.
І це ще не повний перелік того, над чим довелося працювати Борису
Андрійовичу за час його каденції на цій посаді.
Він із вдячністю згадує трудівників Деражнянщини, керівників, зокрема:
Шаповалова С. В., Шабагу М. М., Кравчука В. В., Скока А. О., Волошина В. Д.,
Пишну С. М., Паламарчука О. Д., Полончука О. В., Колоса І. С., Кашталяра С. М.,
Маньківського Б. Й., Ковальчука М. М., Туза В. В.
Б. А. Мельник очолював управління Державного контролю насінництва у
Хмельницькій області. “Рослина не може бути кращою за насінину, з якої вона
розвинулась”! Ця теза визначила ставлення Б. А. Мельника до насіння як до основи
“зеленого світу”, найдивовижнішого і неперевершеного скарбу природи.
Усі підрозділи державного контролю насінництва найпершу увагу приділяли
його вирощуванню, збиранню, зберіганню, доведенню до вимог посівних кондицій.
Це стало доброю складовою у збільшенні валового виробництва зернових культур
господарствами Хмельниччини.
Керівник дбав про умови праці спеціалістів. Було побудовано адміністративне
приміщення обласної установи, здійснено комп’ютеризацію, запроваджено
корпоративну мережу зв’язку, особлива увага надавалась фаховому росту
спеціалістів галузі.
Борис Андрійович пригадав роботу в управлінні державних установ контролю
і вирощування насінництва. “За період в процесі роботи ми багато уваги приділяли
популяризації сортового складу, щоквартально випускали такий альманах “Сіє
Хмельниччина” і під цією назвою був виданий двотомник із всебічним аналізом
насінництва в області, що охопив десятирічний період: висів культур по сортах,
репродукціях, в розрізі тодішніх районів, період життя сорту, введення нових сортів,
завершення їх використання. Ця книга отримала високу оцінку в академії аграрних
наук України, від сільгоспів як науково-практичний посібник глибокого аналізу
насінництва і його використання на теренах області.
Хочу відзначити, що немало праці вклали у випуск цього збірника Олександр
Михайлович Васьков, Наталія Миколаївна Грабар, Олег Анатолійович Тимошик,
Андрій Анатолійович Тарнавський, Антоніна Пилипівна Терменська та інші
працівники тодішніх районних установ”.
Після 12 років невтомної праці на теренах Державного контролю насінництва
Борис Андрійович пішов на заслужений відпочинок.
Борис Мельник неодноразово обирався депутатом Хмельницьких обласної,
міської, Деражнянської районної рад, був членом “Укоопспілки” та
“Облспоживспілки”. Він удостоєний чотирьох державних нагород, відзначений
Кабінетом Міністрів України, Міністерствами аграрної політики, Внутрішніх справ,
Освіти України, Хмельницькою обласною радою, є лауреатом рейтингу “Лідер
агропромислового комплексу України – 2006 та 2007 рр.”
“Вищої оцінки у житті не отримував, як на виборах голови Деражнянської
районної ради”, – зауважує Борис Андрійович. Справді, на найвищу посаду в районі
він був обраний майже 70 відсотками голосів виборців.
А ще Борис Мельник очолював Міжрегіональну ГО “Козацька громада” в
області. Йому присвоєно звання генерал-лейтенант козацтва, нагороджено Золотою
зіркою “Герой козацтва України”, п’ятьма орденами, медалями.
Особливо Борис Андрійович пошановує родину. 50 років разом із дружиною
Тетяною Іванівною. Вони виховали синів Максима та Артема, які є офіцерами,
полковниками, учасниками бойових дій. Окрасою родини є онучки Анна, Арина та
Мар’яна.
Також не зайвим буде згадати й про його хобі нашого ювіляра, одне з яких – це
плавання. Борис Мельник іще в далекому 1981 році розпочав любительську
дистанцію плавання з ластами, рекорд якої, у 1000 кілометрів, успішно нещодавно
подолав. Цікавим є те, що він навіть підрахував, що один кілометр на воді він долає
приблизно за 20 хвилин. Своєму захопленню таким видом спорту не зраджує вже
кілька десятиліть і продовжує свою дистанцію й сьогодні.
Але людина, активна за своєю натурою, не може сидіти без діла. Тож Борис
Андрійович уже п’ять років очолює раду Хмельницької обласної організації
Організації ветеранів України. А роботи тут вистачає: участь організації у розбудові
громадянського суспільства, об’єднання зусиль для сприяння державній виконавчій
владі, суспільству у захисті законних, соціальних, творчих інтересів ветеранів.
Всього й не перерахуєш.
Ось саме завдяки ветеранському активу, працелюбності й обов’язковості такого
керівника, людяності, вимогливості до себе та інших ветеранська організація є
кращою в Україні.
Відрадно, що сьогодні на теренах Хмельниччини діє обласна організація
Організації ветеранів України. Її метою є насамперед сприяння розвитку
громадянського суспільства, консолідація зусиль ветеранських організацій,
державної виконавчої влади спрямованих на захист законних, соціальних,
економічних, творчих, вікових, національно-патріотичних та інших спільних прав та
інтересів людей поважного віку.
“Варто зазначити, що наша організація через пів року буде відзначати 40-річчя
від дня створення, – каже Борис Мельник. – Протягом цього періоду вона висунула
немалу кількість знаних керівників ветеранських структур в районах, нині в
територіальних громадах. Принагідно хотів би вшанувати пам’ять людей, які
керували обласною організацією, були її засновниками: Михайло Ілліч Мехеда, Іван
Миколайович Бондар, Володимир Іванович Купратий.
Сьогодні наша організація охоплює в своїх рядах більше 150 тисяч членів.
Вони працюють у трьох районах, 56 територіальних громадах і більше 600
первинних організаціях.
В умовах російсько-української війни рада обласної організації ветеранів
орієнтувала місцеві, первинні організації, першочергово зосереджувати увагу на
допомозі ЗСУ, сім’ям, які постраждали від війни, нужденним, людям похилого віку,
тим, хто тимчасово переселився на територію нашої області”.
Борис Андрійович розповів, що в понад 460 волонтерських осередках працює
близько дев’яти тисяч ветеранів. Так, до прикладу, за 2025 рік Збройним силам
України, обласному госпіталю, соціальним установам, медичним закладам,
малозабезпеченим громадянам надано допомоги майже на 20 мільйонів гривень.
Заготовлено 70 тонн картоплі, 53 тонни овочевої продукції, 12 тонн фруктів,
вироблено понад 52 тисячі банок м’ясних, більше 3 тисяч банок овочевих консервів,
випечено понад 10 тонн хлібобулочних виробів.
Зокрема для потреб ЗСУ передано 5 тисяч квадратних метрів маскувальних
сіток, 17 тисяч окопних свічок.
Організації ветеранів – від первинної до обласної велику увагу приділяють
подіям, присвяченим нашій минувшині. “Особливо акцентуємо увагу в роботі серед
наших членів громади на відзначення таких подій, які пов’язані з перемогою у
Другій світовій війні, подіях, пов’язаних із діями наших співвітчизників у звільненні
території України і сприянню утвердженню незалежності на теренах нашої держави,
– зазначає Борис Мельник.
– В процесі роботи ми контактуємо із державними установами, цілим рядом
установ, іншими громадськими організаціями. Гарні стосунки у нас склалися з
дирекцією обласної універсальної наукової бібліотеки, яку очолює Катерина
Анатоліївна Чабан. Саме через канали бібліотеки в системі онлайн, через zoom
провели за останніх півтора року близько 20 відзначень людей, які зробили значний
внесок у розбудову нашої області. Серед них такі постаті, як С. С. Сербін –
професор, ректор Кам’янець-Подільського сільгоспінституту; І. М. Бондар – генерал-
майор, колишній голова ООВ; Д. Г. Литовка – почесний громадянин Хмельниччини,
багаторічний керівник АПК області; Д. В. Бойко – знаний аграрій, двічі Герой
соціалістичної праці; В. М. Шайнога – почесний громадянин Хмельниччини,
багаторічний очільник освіти області, заслужений вчитель України; Р. О. Кравчук –
Герой соціалістичної праці, керівник господарства в селі Шарівка; М. І. Починок –
організатор виконавчої влади на теренах Хмельниччини; О. С. Алексєєва – відомий
академік, селекціонер світового рівня, яка вивела багато сортів гречки, які до
сьогодні використовуються на нивах Хмельниччини та України.
Також були проведені пам’ятні заходи, приурочені до 100-річчя від дня
народження Г. І. Абрамчук – Героя соціалістичної праці із Копачівки; до 75-річчя від
дня народження її наступника, керівника цього господарства С. В. Шаповалова –
заслуженого працівника сільського господарства України. На Кам’янеччині
вшанували пам’ять М. В. Підгородецького, колишнього керівника місцевого
господарства села Нігин у зв’язку із 115 річницею від дня народження. На
Старосинявщині в селі Пасічна вшанували пам’ять А. В. Лятавського – Героя
соціалістичної праці, колишнього керівника господарства з нагоди його 110 річниці
від дня народженння та цілий ряд інших осіб… Загалом віддали шану близько 20
постатям, які доклали немало зусиль економічне та культурне становлення нашої
області.
“Обласна організація працює сьогодні в умовах військового стану, – говорить
Борис Мельник. – Хочу також подякувати активу обласної організації, зокрема
Володимиру Семеновичу Бастричеву, Миколі Петровичу Голубу, Миколі
Григоровичу Столяру, Миколі Адольфовичу Хайнецькому, Любові Володимирівні
Місінкевич, керівникам комітетів, головам організацій ветеранів районнів,
територіальних громад, всьому ветеранському активу”.
З нагоди 80-річчя колектив обласної газети “Подільські вісті” щиро вітає
Бориса Андрійовича Мельника зі славним ювілеєм. Адресуємо Вам найтепліші
слова та зичимо міцного здоров’я, сил, енергії на добрі справи, злагоди в родині та
миру в нашій країні.
.
