Помста Наливайка

Восени 1595 року Северин Наливайко на чолі двох з половиною тисяч козаків з
гарматами і обозом переходить Дністер, повертаючись додому після угорської
кампанії. Козаки добре озброєні, дисципліновані, з бойовим досвідом, здобутим у
боях проти найкращих військ Європи…

Перед ними — Гусятин. Місто дитинства Наливайка. Місто, де двадцять років тому
його побитий старий батько помер у своєму дворі. Гусятином усе ще володів той
самий магнат Марцін Калиновський, який колись наказав убити його батька. За цей
час він став ще багатшим, ще впливовішим. Збудував замок. Нагромадив маєтки.
Зібрав документи на володіння в окремі скрині. Він не знає, що його особистий
ворог іде до нього з артилерією і двома з половиною тисячами загартованих в
угорській війні вояків.
Наливайко не береться штурмувати місто з ходу — він бере його хитрістю.
Підходить під стіни уночі, всередину проникає невеликий загін, який відкриває
ворота, і козаки заходять у Гусятин без великого бою, адже гарнізон Калиновського
не встигає організувати оборону.
Те, що відбулося далі, поляки документуватимуть з точністю бухгалтерів і
прискіпливістю нишпорок. Калиновський потім подасть до суду скаргу зі списком
втрат — і цей документ зберігся. У ньому сказано, що з комор магната винесли 16
тисяч золотих, золотий і срібний посуд, коштовності, дорогий одяг, зброю. А ще
захоплено кілька тисяч коней. Загальні втрати Калиновський оцінив у 50 тисяч
золотих — колосальна на ті часи сума.
Але найстрашніше для Калиновського навіть не золото. Козаки забрали «всі
скриньки з привілеями на спадкові маєтки». Це грамоти короля, документи на
володіння землею, печатки. Без цих паперів магнат у Речі Посполитій — ніхто. Він

може мати замок і військо, але якщо немає привілею з королівською печаткою, будь-
який суддя може позбавити його всього. І це не пограбування, а юридична страта

роду Калиновських. Сотник, який вивчав тодішнє право в Острозі, точно знав, куди
бити, щоб було найболючіше.
А потім замок спалили, привілеї знищили, майно роздали козакам і місцевим
селянам, які добре знали, якою була влада Калиновських. Так однієї ночі здійснилася
помста за злочин, вчинений двадцять років тому. І на цьому історія про ненависть
Наливайка мала б скінчитися. Але…
Після Гусятина він захопив ще кілька містечок. Потім — Бар. Потім — Луцьк.
Кожне взяте поселення додавало йому людей, адже селяни кидали свої двори і йшли
до козаків, бо в Наливайка була сила, що дозволяла безкарно вдарити по магнату і
помститися за всі кривди та знущання. До нього стікалися міщани, втікачі з
кріпацтва, дрібна шляхта, у якої магнати теж забирали землю. І з особистої помсти за
батька раптом виросло щось значно більше — помста поневоленого народу за своє
приниження…

(Фото: пам’ятник Северину Наливайку та його побратимам у Гусятині).