Пензель, що дарує надію і любов

Грані таланту художниці Вікторії Садлій справді
безмежні. Вона майстерно володіє пензлем у живописі та
іконописі, захоплює настінними художніми розписами, а
ще малює портрети вугіллям.
Впевнена у своєму покликанні, вона ще з дитинства
йшла до своєї мрії. Починала з простих картин, малюючи їх
олівцем.
Невдовзі гортала сторінки книг із бібліотеки,
відкриваючи світ мистецтва. Навчалася у великих майстрів
– Мікеланджело, Леонардо да Вінчі та Катерини Білокур, –
натхненно відтворюючи їхні неповторні шедеври.
– Кажуть, що майстерність – це коли ти довів свої
навички до автоматизму, – ділиться своїми думками
Вікторія Садлій. – А насправді для митця -це глухий кут.
Справжнє мистецтво починається там, де закінчується зона
комфорту. Коли береш до рук новий матеріал – чи то
пастель, олію, акварель або вугілля, – знову стаєш наче
дитина, яка досліджує світ. А ще відчуття новизни неабияк
надихає. За роки своєї творчості опанувала різні техніки
та стилі, створюючи роботи акрилом, олією та аквареллю,
вугіллям.

Свій шлях в іконописі розпочала ще у старших класах.
Спочатку малювала простим олівцем, а згодом упевнено
писала олійними фарбами. Крізь роки художниця пронесла
трепетне, ніжне ставлення до образів святих, які надихають
своєю величчю, духовністю та умиротворенням. Ця особлива
любов живе і досі: Вікторія Садлій продовжує творити,
адже вважає іконопис молитвою пензлем.
Професійну освіту здобула у Кам’янець- Подільському
коледжі культури і мистецтв. Уже протягом 18 років
працює художницею-оформлювачкою районної бібліотеки. Її
яскраві тематичні роботи прикрашають коридори, ліцею
стадіон “Юність” у селищі. Справжню красу вона створює не
одна – поруч її помічник старший син Владислав, який
наділений творчим даром.
Ще Вікторія Садлій захопилася самчиківським
розписом, який полонив її з першого погляду. Усе почалося
з робіт майстра Віктора Раковського на “Болохівських
гостинах”. Його картини, сповнені яскравих кольорів,
миттєво заворожили і надихнули на власну творчість. Тепер
мисткиня створює власні полотна з казковим світом, де
оживають диво – птахи та різнобарвні квіти із зубчастим
листям.

За допомогою самчиківського розпису художниця
перетворює тубуси та гільзи від снарядів на патріотичні
витвори мистецтва. Колишні знаряддя війни розцвітають
фантастичними казковими орнаментами.
Кожна така робота стає благодійним лотом, що
допомагає підтримувати наших захисників.
Отож війна не спинила її творчість, а навпаки – додала
сил і оптимізму. Художниця ще створює вугіллям портрети
людей, які напрочуд живі, переповнені справжніми
емоціями.
А ще Вікторія Миколаївна навчає бачити і створювати
красу своїх вихованців у школі образотворчого мистецтва.
Проводить численні майстер-класи для охочих, а власні
роботи повсякчас презентує на персональних виставках,
престижних фестивалях та конкурсах. Нещодавно її картина
“Небо зустрілося із землею“ отримала призове місце на
обласному конкурсі- виставці.
Цей особливий мистецький хист та любов до
прекрасного передалися і дітям художниці. Мистецьким
світом захопився не лише її старший син Владислав, а й
молодший Богдан. Брати переносять автентичний
самчиковий розпис і на старовинні вінілові платівки, які під
їхніми пензлями розквітають дивовижними квітковими

сюжетами. А ще разом із мамою опанували традиційне
писанкарство та створення вишуканих мальованок. І
Владислав, і Богдан дивують своєю майстерністю не лише
рідних, а їхніми роботами щиро захоплювалися і на
обласних, і на всеукраїнських виставках.
У своїй творчості мисткиня і не прагне зупинятися ні
на мить- її серце переповнене новими задумами, ідеями та
патріотичними проєктами, які вона невпинно втілює в
життя.
– Адже мистецтво живе доти, доки ти дозволяєш собі
дивуватися та створювати власні неповторні світи, –
переконана Вікторія Садлій.
А ще мисткиня упевнена: краса та духовна сила здатні
подолати буду-яку темряву. Тому її дивовижний пензель
продовжує дарувати прекрасне, додаючи любові та надії.