На День конституції України у Вінниці третій рік поспіль проходитиме фестиваль польової кухні імені полеглого бійця Тараса Сича.

Вони поздавали зброю, бронежилети, повністю розрахувалися, бо їхали вже додому на ротацію. Сорокашестирічному Олегу Майстришину з Підгірного Старокостянтинівського району повернутися живим не судилося. Привезли за кілька днів, бо 12 червня поблизу Волновахи на Донеччині ворог обстріляв його загін. Снаряд влучив у БТР, водієм якого і був Олег.

Спецпогашення поштових марок та конвертів відбулось у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж».

Нещодавно на Кам’янеччині у Колибаївській об’єднаній територіальній громаді завдяки її ініціативному голові Михайлу Желізнику відбулися дві неординарні події, які засвідчили поступ у соціально-економічному розвитку.

Тридцять шість сімей військовослужбовців Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, дванадцять з яких — учасники АТО, напередодні Дня прикордонника отримали ордери й ключі від квартир. Нагадаємо, минулоріч, так би мовити, у першій черзі нового будинку заселилося тридцять дві родини військовослужбовців академії.
На врочисту подію, яку очікували тривалий час, щасливі власники нових квартир прийшли цілими сім’ями.

            

Минулої суботи в Національній академії Держ- прикордонслужби Укра- їни імені Богдана Хмельницького відбувся ювілейний, двадцять п’ятий випуск офіцерів-прикордонників. Змужнілі, високопрофесійні, безстрашні, мужні, впевнені, сповнені глибокого патріотизму й щирої любові до неньки України, зі стін рідної альма-матер вирушать на охорону й оборону кордону 237 випускників. П’ятеро з них занесені на Дошку пошани, а 54 — отримали дипломи з відзнакою.
Привітати винуватців свята прибули міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, голова Державної прикордонної служби України генерал-полковник Віктор Назаренко та заступник голови Адміністрації Президента Валерій Кондратюк, керівники області й міста, депутати, ветерани-прикордонники, представники духовенства, рідні, друзі. Не затьмарив свята навіть рясний дощ.

У Кам’янець-Подільському  районі на залізничній станції «Нігин» пасажирський потяг № 139 «Київ — Кам’янець-Подільський» у складі 15 вагонів протаранив вантажного поїзда з 17 вагонами щебеню, який стояв на колії. Внаслідок зіткнення локомотив та два вантажних вагони перекинулися, а ще один  локомотив і пасажирський вагон зійшли з рейок.

Прикра аварія через невдале маневрування сталася 27 травня о 6:40 ранку. Із  понад 540 пасажирів  потяга  шестеро  постраждало  (з них четверо — діти).  На щастя, обійшлося без жертв: усі потерпілі отримали тільки  легкі тілесні ушкодження, забої та подряпини. Загалом  у  потязі перебувало 104  дитини.
За повідомленням управління ДСНС у Хмельницькій області, на місце аварії оперативно прибули три рятувальні відділення на спецавтомобілях,  карети швидкої допомоги, поліція та автобуси місцевого автопідприємства. Травмованих евакуювали з пошкодженого вагона та передали лікарям для надання невідкладної допомоги. Решту пасажирів автобусами  доправили  до місця призначення.                                                                                                                    

У пам’ять про героїв, які полягли за свободу та незалежність України близько сотні молодих людей під проводом молодіжної організації «Сокіл» пройшли ходою від майдану Незалежності і по центру Хмельницького.
За словами учасників, цей захід проводиться для того, щоб підростаюче покоління знало історію українців, які боролися та віддали свої життя за нашу волю. Під прапорами «Соколу» та з підпаленими фаєрами, вигукуючи патріотичні гасла, колона завершила свій похід на площі перед кінотеатром Шевченка, де згодом відбувся концерт за участю бардів Ігоря Білого та Христини Панасюк (яка, до того ж, є волонтером і неодноразово з концертами та допомогою для воїнів була в зоні АТО), а також фолкметалгурту «Тінь Сонця». Артисти виконали пісні: «Зродились ми великої години» і «Козацька могила» — на честь Євгена Коновальця; «Ніколи не плач» — присвячену Героям Крут; «Меч Арея».
До учасників свята звернувся Хмельницький міський голова Олександр Симчишин: «Нині свято величі тих людей, які готові до самопожертви, готові віддавати себе служінню українській нації, це спомин про тих хлопців, котрі загинули за Україну, боронячи її від зовнішньої агресії, але це не день смутку. Якщо ти вчитель, то маєш вчити, як герой, якщо лікар — лікувати як герой, якщо чиновник чи міський голова, маєш працювати, як герой, тоді ми побудуємо справді сильну Українську державу».

У його кімнаті – все,  як тоді, у щасливім для родини минулому: спортінвентар, музичний інструмент, речі, нагороди, фото, прикріплений  на стіні вкраїнський двоколор, привезений із зони АТО,  нагороди і книга пам’яті з біографіями тих, хто навіки золотими літерами вписав свої  імена в історію України, а ще – газетні вирізки і… тека з відписками–відповідями, висновками.  Минув  вже рік і дев’ять місяців, як його, кремезного юнака, який ніколи не скаржився на здоров’я,  людяного і щирого красеня, завжди готового прийти на допомогу,  не стало. Він повернувся  із зони АТО. Вцілілий. Вберегли Всевишній і молитви рідних. Але вже в цивільному житті крововилив у головний мозок  обірвав молоде життя раптово й несподівано. Рідні стверджують: через халатність та  байдужість лікарів, які невчасно надали медичну допомогу. Йому було  лише 29. Попереду – ціле життя, сотні задумів, невтілених планів. З понеділка мав їхати на тримісячні курси офіцерів. А в неділю йому раптом стало зле…
У  пам’яті рідних Федора Вігеля зі Старокостянтинова той серпневий недільний день 2015-го залишиться назавжди. Його жахіття донині відлунюють пекельним болем, хворобами, що стали наслідком пережитого. А ще – почуттям  несправедливості.

Традиційний  День передплатника  у Кам’янці-Подільському  місцеві  поштовики  провели  17 травня не за звичними лекалами.