«Журавка» розправляє крила…
У нас люди всі поважні,
Всі знайомі, знані,
Мають успіх, талант мають —
Бо живуть в Деражні…
Люди старшого покоління, безумовно, пам’ятають телевізійну програму «Надвечір’я», яку започаткувала на українському телебаченні незабутня телеведуча, тележурналіст, в минулому — викладач кафедри телебачення і радіомовлення факультету журналістики Київського державного університету Тамара Щербатюк. З усієї України брали участь у ній співочі таланти, переважно, люди поважного віку…
В місті, селищах і селах з ініціативи завідуючої Деражнянською дитячою бібліотекою Галини Михайлівни Євсєєвої почали створюватися однойменні клуби, де збиралися люди з пісенним і музичним даром. В грудні 1999 року при Деражнянському районному управлінні праці та соціального захисту населення також було відкрито районний клуб «Надвечір’я». Першим його головою і фундатором подальшої діяльності обрано Галину Михайлівну. Тоді ж і народився чудовий пісенний колектив, який також назвали «Надвечір’я». Згодом музичний співочий гурт став називатися «Журавка». У колектив, в якому свого часу був акомпаніатором Віктор Козюк, прийшов у 2010 році здібний і талановитий Володимир Мозолюк. Він навчав учасників хору правильному співу, намагаючись прищепити їм ази музичного мистецтва.
Старання хористів не минали даремно — у 2011 році їх запросили на обласний фестиваль «Струни душі», де здобули почесне третє місце. У 2013 році на такому ж фестивалі деражнянці посіли уже перше місце. Заслужено отримали наші землячки почесну нагороду — скульптуру грецької богині «Перемога», а ще — диплом і грошову винагороду. Ще один творчий щабель тих років — запрошення на обласне телебачення «Поділля Центр» для участі у програмі «Від усієї душі», яку вела поетеса і журналістка Оксана Радушинська. Тоді колектив супроводжували «Троїсті музики» районного будинку культури. В усьому сприяла новообрана голова клубу Світлана Буриш.
Настав час, і «Надвечір’я» уже мало своє приміщення в колишньому будинку піонерів, у якому було оформлено українську «Світлицю». Тут і почала розгортати свої крила «Журавка», а першою керівницею хору стала незабутня Зінаїда Яківна Литвиненко. Слава про співочих і обдарованих деражнянок полинула по селах, по інших райцентрах і містах. У грудні 2012 року в «Надвечір’я» завітали спеціалісти обласного управління культури і Будинку народної творчості разом з районними фахівцями хорового співу. Були заслухані музичні твори у виконанні «Журавки». А вже 25 грудня того ж року завіду- юча Деражнянським райвідділом культури Світлана Коширець привезла з Хмельницького обласного управління культури приємну новину — ансамблю «Журавка» присвоєне звання «Народний аматорський колектив».
— Окрилені таким визнанням нашої творчості із ще більшим ентузіазмом ми взялися за роботу — розучували нові пісні — народні, патріотичного спрямування, виїжджали на концерти, — розповідає голова клубу Світлана Буриш. — Ми за досить короткий час побували у Вовковинецькому інтернаті для престарілих, Зяньковецькому інтернаті для інвалідів, Мазниківському будинку-інтернаті для престарілих, «відкривали» пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, відзначаємо державні і релігійні свята, Новий рік, беремо участь у колядуванні тощо.
— Хор, як і клуб «Надвечір’я», розширювався, до нас приходили усе нові і нові люди, часто — сім’ями та родинами, — продовжує Людмила Стеценко, одна з старійшин клубу і хорового колективу. — Тому у 2013 році нам виділили дві кімнати у приміщенні колишньої друкарні. Тут ми влаштували світлицю-музей. А впорядкували її завдяки нашому керівникові Світлані Василівні Буриш — лише Бог один знає, скільки владних кабінетів вона обійшла. Допомагали, чим могли, й самі учасники хору, а ще — небайдужі керівники підприємств та установ, спонсори та меценати…
Незабутнім для аматорів сцени став приїзд делегації пенсіонерів з Бельгії, Німеччини, Нідерландів, Швеції та Норвегії. Виявляється, слава про «Журавку» і «Надвечір’я» полинула далеко за межі України, і зарубіжні пенсіонери — учасники і переможці всенародного «Співочого мосту» всього 37(!) співаків і музикантів вирішили відвідати наш благодатний край та познайомитися з українськими колегами, з їхніми піснями і культурою взагалі. В ході зустрічі іноземні гості відвідали історичні місця нашої громади і разом з аматорами «Журавки» співали… українських пісень. Хористи вручили їм на пам’ять вишитий український рушник…
Назавжди у пам’яті «журавок» й відвідини сіл нашого та сусідніх районів. Зокрема, побували свого часу у Коричинцях, де вперше виконали пісні на слова наших земляків Надії Поворозник, Олександра Янцаловського на музику Миколи Смагителя та Михайла Люшні. Уперше прозвучала й пісня «Деражнянський край»… Зачарували сільських глядачів неповторні голоси Ніни Гелемей та Валентини Варгатої.
— Пісня — друга після молитви! Саме такий постулат є визначальним у нашій творчості, — була відвертою Світлана Василівна. — Адже йдемо на виступи, неначе на своєрідну сповідь і відкриваємо людям свою любов до них, ласку і щирість душі. Зберігаємо у собі й вокально-тембровий колорит академічного гуртового співу, що так близький до нашого, подільського…
Серед перших учасниць хорового колективу — Л. Нечай, Л. Стеценко, С. Буриш, баяністи Віктор Козюк та Володимир Мозолюк. Згодом до них приєдналися М. Скорбатюк, Н. Демчишина, Т. Пазюк, Г. Кравчук, Л. Шальвінська, О. Тимофієва та інші небайдужі до пісенної минувшини жінки. Нині у хорі співає 12 відданих своєму покликанню аматорок сцени. У їх репертуарі — понад 50 пісень, а ще гордістю колективу є самотужки вишиті комплекти сценічних костюмів. Кошти на придбання заготовок виділили небайдужі меценати.
Ще одна знакова сторінка у житті «Надвечір’я» та аматорів «Журавки» — участь у вишиванні прапора міської ради. Відповідні сертифікати за цю благородну справу отримали О. Нагорна, М. Колодій, М. Заремба, Г. Рябчинська, Л. Мельник, М. Мельник, А. Гонтківська та С. Буриш.
«Журавка» нині стала великою мистецькою родиною, яку об’єднала любов’ю до пісні Світлана Буриш, котра, вийшовши на заслужений відпочинок, перейнялася культурною спадщиною нашого народу і вирішила сприяти її відродженню. Ця енергійна жінка уже не один рік є своєрідним добровільним «адміністратором» колективу. А допомагає їй незамінний Володимир Мозолюк, який, до речі, окрім сценічних виступів, супроводжує аматорів сцени і на дворазових на тиждень репетиціях.
Серед останніх виступів «Журавки» — святкова коляда у нашому місті, ювілей- ні зустрічі із знаними людьми-деражнянцями, зокрема, Ольгою Ковпак та Ольгою Нагорною, педагогами і учнями навчальних закладів Деражні, відвідання виробничих колективів з нагоди свят. І, звичайно, культурно-просвітницька робота з молоддю, екскурсії в українську «Світлицю» і виступи перед присутніми.
Попереду у деражнянських «журавок» — нові репетиції і нові виступи. Благо, небайдужі до їхніх запитів і пропозицій начальник відділу культури міської ради Микола Черкаський, директор міського будинку культури Василь Коваль, та й сам міський голова Андрій Ковпак не проти послухати виступи колективу. Він не раз відвідував нашу «Світлицю», вітав з визначними подіями у житті народного аматорського колективу. Отож, як писав для «надвечірців» журналіст Антон Варгатий:
Такі наші бабці — усі,
як одна,
Чи їм 60, чи й до сотні…
Частіше б до гурту
збирати нам їх,
Аби не сиділи самотні,
До гурту, де спогад,
де радість на всіх,
Де мрія хороша і чиста,
Де молодість в гості
приходить до них,
Де любо і так урочисто,
Нехай і літам вже
нема вороття, У старості теж
є краса і життя…
(У матеріалі використано фрагменти з книги О. Нагорної «Надвечір’я» Деражнянщини»).
