Батько понад тисячі дітей…

Інформація про рекордну кількості нащадків султана Марокко Мулая Ісмаїла ібн Шаріфа, який правив  з 1672 по 1727 рік, тривалий час вважалася міфом. Хоча у своїх звітах французький дипломат Домінік Бюсно стверджував, що до 1704 року султан уже мав 868 дітей. Але деякі історичні джерела повідомляли про понад 1100 дітей до кінця його життя. І були б ці повідомлення міфами і легендами, якби не сучасна наука.

Так антропологи Елізабет Оберцаухер та Карл Граммер з Віденського університету поставили собі за мету зясувати, чи є така кількість нащадків біологічно можливою. Вони створили компютерну симуляцію, яка враховувала різноманітні репродуктивні моделі, включаючи цикли овуляції у жінок, тривалість життя сперматозоїдів та ймовірність зачаття. У моделі також враховані відомі дані про життя султана: його репродуктивний вік та гігантський гарем, який ніби-то налічував близько 500 дружин і наложниць.

Результати досліджень, які опублікував журнал PLOS ONE, показали, що для народження такої приголомшливої кількості дітей Мулаю Ісмаїлу було достатньо мати статеві контакти в середньому лише від 0,83 до 1,43 раза на день протягом 32 років.

Більше того, симуляція довела, що султану навіть не потрібні були 500 жінок, адже для народження рекордної кількості дітей було б достатньо «репродуктивного ядра» всього з 65-110 жінок. Таким чином, науковий аналіз перетворив те, що вважалося фантастичною легендою, на біологічно та статистично правдоподібний історичний факт.