Пів ста уже минуло козаку,
Ішов він вгору на віку.
А вверх дорога не проста –
Часом терниста і крута…
Але ішов, долав пороги,
Минав невдачі й застороги.
Бо поряд музика звучала –
На успіх і на долю надихала…
І поринав в мелодію життя,
У кожну пісню – як у майбуття.
Душа летить, а музика лунає,
Хто вірить – той усе здолає…
Хоча цвіте в чуприні сивина,
Та лиш Дмитру окрасою вона,
Бо перед ним ще падуть ниць
З десяток гарних молодиць…
Йому ж, напевно, в дні оці
Знов сняться міні-спідниці.
Тож хай продовжиться політ
Вкраїни сину ще на сотню літ.
Щаслива путь веде у даль,
Дзвени, наповнений кришталь!
Читати далі