Мама і син

Як би вдячності навчитись:
Хтось мені — і я комусь,
Добрим словом поділитись,
Що не вмію — те навчусь.
Розпочну, напевно, з мами —
Найдорожчий варіант,
Вона перша стріне ранок —
То і воля, і диктант.
І хотіла би поспати,
Бо ж солодкий зранку сон,
Та чекає маму хата
І домашній марафон.
Чомусь заслужені слова
Так важко матері почути,
Хто матері роздав права,
І без подяки, й без валюти?
Прості слова, такі важливі
У будні дні, також у свята,
Без решти, мозодіва чи втоми
Та мають вимір у каратах.
Чи син старання ті оцінить
Не для ваги, і не для суми?
Враз настрій на чудовий змінить
В позитивні стануть думи.
Не поскупись, не намагайся
Добро отримати самому,
Якщо звинив — признай, покайся,
Не завантажуй мамі втому.