Освіта

Світ, де чують серцем, говорять любов’ю

Уже 27-му осінь поспіль Хмельницька спеціальна загальноосвітня школа №33 гостинно відчиняє свої двері. Вона знову зустрічає вихованців, які відкривають для себе світ через дивовижну мову жестів.

Ця подія залишилася незабутньою не лише для першокласників, а й для їхніх батьків. Для кожної родини школа вже стала рідною домівкою – місцем, де панує щире розуміння, плекають великі надії та розпочинається шлях у щасливе майбутнє.

А ще три десятиліття тому батьківські серця краяв біль від невідомості. У рідному місті на той час не було жодного закладу, де нечуюча дитина могла б здобувати освіту. Тоді в області функціонували лише віддалені інтернатні заклади – у Кам’янець – Подільському та Новій Ушиці. Батькам було неймовірно важко змиритися із довгою розлукою зі своїми маленькими школяриками. Адже віддати дитину в інтернат означало втратити можливість щодня бути поруч, бачити її усмішку та дарувати їй домашнє тепло.

Саме тому поява спеціальної школи стала справжнім не лише подарунком, а й порятунком. Адже можливість навчатися і щодня повертатися в теплі батьківські обійми назавжди змінила долі сотень хмельницьких родин, подарувавши їм щастя бути разом.

– Історія нашого закладу, єдиного в Україні неінтернатного типу, розпочалася з одного маленького, але надзвичайно сміливого кроку: створення клубу, – згадує директорка Галина Воробель. – Саме там регулярно збиралися батьки та діти. Разом вони обговорювали проблеми, ділилися спільним болем і крок за кроком шукали шляхи вирішення найскладніших завдань. Згодом наш клуб перетворився на реабілітаційний центр, де діти не лише опановували знання, а ще й здобували важливі життєві навички. Вирувало яскраве життя – проводилися незабутні мистецькі свята, захопливі спортивні змагання, а вихованці мали змогу оздоровлюватися у санаторіях.

Страх за майбутнє своїх дітей та нестерпна думка про довгу розлуку через навчання змусила батьків діяти наполегливо і рішуче. І ось, після тривалих, виснажливих зусиль, 16 жовтня 1999 року родини нарешті почули довгоочікувану, радісну новину: у Хмельницькому офіційно відкрився унікальний заклад для дітей з порушенням слуху, аналогів якому не було в yсій країні.

– Поява нашої школи стала можливою завдяки сприянню міської влади та підтримці тодішнього мера Миxайла Чекмана. Нашою головною метою стало не лише якісне навчання та виховання, а всебічна інтеграція дітей у суспільство, відкриття для них дивовижного світy рівних можливостей, – продовжує розповідь Галина Миколаївна. – Ми прагнули не просто створити комфортні yмови для навчання,а повернути вихованцям утрачений всесвіт звyків, голосів та мyзики.

Керуючись передовим міжнародним досвідом, керівництво закладу забезпечило школярів сучасними високотехнологічними слуховими апаратами різних моделей від відомої данської компанії Oticon. Це рішення день за днем підвищувало ефективність навчання та дарувало дітям повноцінне,щасливе життя.

Опанувати мову жестів, навчитися читати, чути серцем і вільно спілкуватися у шкільних стінах та колі рідних – це те благодатне світло, яке щодня запалюють у дитячих серцях педагоги закладу. Однак головний секрет багаторічного успіху криється у міцному союзі з родинами. Батьки не лише спостерігачі, а повноправні творці майбутнього своїх дітей.

Спільна любов і праця вчителів та родини дарує вихованцям найважливіше – тепло рідної домівки, де їх завжди розуміють, та впевненість під час перших кроків у великий світ.

Кожен день у стінах школи – це маленька перемога над тишею. Адже заклад став не лише місцем навчання, а справжньою творчою майстернею. Тут вчаться малювати, танцювати, відчувати ритм музики й розкривати в собі ті дивовижні таланти, про які раніше батьки навіть не наважувалися мріяти.

Найбільша втіха та гордість для педагогів – випускники школи. Сьогодні це успішні, впевнені в собі люди, які сміливо йдуть по життю. Вони продовжують навчання, здобувають омріяні професії, знаходять своє справжнє покликання та створюють власні щасливі сім’ї.

– Ми покладаємо великі надії на подальшу плідну співпрацю із закладами вищої освіти, зокрема у Хмельницькому, а також із Київським національним університетом імені Михайла Драгоманова, – зауважує Галина Воробель.

Директорка спеціальної школи Галина Миколаївна переконана: на вихованців чекає великий світ, де їх обов’язково почують, зрозуміють і підтримають. Історія закладу триває, і кожен новий рядок у ній пишеться з безмежною любов’ю.