Спасибі, лікарю, за врятоване життя

Віктор Володимирович МАРТЮК народився в мальовничому місті Бершадь, що на Вінниччині. Із дитинства мріяв стати лікарем-хірургом. Після закінчення в 2013 році місцевої середньої школи вступив до Вінницького національного медичного університету на лікувальний факультет. Після закінчення вишу інтернатуру проходив по хірургії на базі Вінницької лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Тут доля його звела з відомим у краї лікарем, доцентом місцевого університету Андрієм Анатолійовичем Жмуром.

Молодий лікар-інтерн переймав його досвід роботи та старших колег, удосконалював свої знання й уміння, майже кожен день проводив в операційній. Опісля навчався на курсах при Львівському медуніверситеті по спеціалізації ендоскопія, де отримав гарний гарт.
А з 2023 року він трудиться в Хмельницькому обласному госпіталі ветеранів війни лікарем-ендоскопістом приймально-діагностичного відділення та лікарем-хірургом хірургічного відділення із операційним блоком.
З особливим трепетом з перших днів роботи він згадує свого першого наставника тодішнього завідувача хірургічного відділення Івана Олеговича Байдака.
— Для мене його уроки запам’яталися на все життя — завжди професійно ставитися до справи, бути вимогливим до себе і до підлеглих, діловим, енергійним, — говорить Віктор Мартюк.
За короткий час молодий, енергійний лікар завоював заслужену повагу і авторитет серед хворих та колег. Завдяки «золотим» рукам Віктора Володимировича, його пацієнти мають можливість милуватися чудовими ранками і сонячними днями, бавити онуків.
Віктору Мартюку доводиться проводити хворим гастроскопію, колоноскопію та бронхоскопію. Видаляти поліпи, робити забір біо- псії тощо.
До нього звертаються щомісяця майже 100 пацієнтів. Пліч-о-пліч працюють з ним його колеги, зокрема, лікар-ендоскопіст Богдан Олександрович Левчук та медсестра Олена Анатоліївна Черненко. Перебуваючи в приймально–діагностичному відділенні, я почув гарні відгуки про цих медиків.
Більшу частину свого робочого часу ці привітні, милосердні медичні працівники проводять біля пацієнтів, підбадьорюючи заспокійливими словами, які зцілюють їх від тяжкої недуги не гірше ліків. Як добре подумалося, що в цей нелегкий час, коли йде повномасштабна війна, ці люди роблять усе для наближення нашої Перемоги. Адже вони лікують воїнів ЗСУ, вимушено переміщених осіб і тих, хто працює в тилу.
А ще Віктор Володимирович Мартюк, як лікар-хірург, проводить операційні втручання з виділення жовчного міхура лапароскопічним методом, гриж тощо.
Гарні відгуки про роботу колег почув і від завідувача хірургічного відділення з операційним блоком Богдана Вікторовича Квасньовського та лікаря-хірурга цього відділення Олега Івановича Байдака, медсестер, санітарок. Вони наголошували:
— Його праця не із легких, але втома минає, коли пацієнти говорять: “Спасибі за врятоване життя”.
— Завдячуючи Оксані Валеріївні Бочкарьовій — керівнику госпіталю, кандидату медичних наук, заслуженому лікарю України, є затишок у палатах, є сучасне європейське обладнання. Усе це створює можливість для виконання найскладніших оперативних втручань, — говорить герой нашої оповіді на завершення розмови.
Перебуваючи у госпіталі, мені довелося спілкуватися з багатьма хворими. Вони щиро дякують Віктору Володимировичу, колективу хірургічного відділення та госпіталю загалом за професіоналізм, чуйність, людяність, зичать їм здоров’я та Божої благодаті.