Найголовнішого очима не побачиш.

Із цими словами неможливо не погодитися, бо героїня публікації ще й має прізвище Сердечна. Жінка відкритої душі, дуже людяна, ввічлива та щира. Такою Лариса Анатоліївна запам’ятовується кожному, хто хоч раз із нею зустрічався. Усе життя присвятила дітям, обравши фах педагога (викладає французьку та англійську мови), зараз опікується учнями шостого класу Тростянецької філії Городоцького ліцею №2.

В Хмельницькому обласному художньому музеї презентували виставку справжніх шедеврів мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ століть. Для того, аби відчути цю атмосферу, а це життя майже 120-140 років тому, варто вдивитися в кожне обличчя на полотні, в кожну деталь одягу, інтер’єру. До речі, працівники музею відтворили це реалістично, зібравши інсталяцію зі старовинних меблів, посуду в залі. Недарма ж цю виставку назвали ще й машиною часу, бо мимоволі переносишся в іншу епоху, таку не схожу на нашу – сучасну, ритмічну і мобільну.