Насамперед маю на увазі, коли розповідаємо нащадкам чи молодшому поколінню про минуле. Зокрема, як жилось-малось за радянської чи навіть царської влади. Хтось про те безпосередньо знає або від старших чув. Однак висновок, по-моєму, дуже простий: немає і не було влади, яка б усіх задовольняла. Тож не берусь однозначно оцінювати наші керівні структури. Їх плюси або мінуси вчора чи сьогодні. Адже кожен з нас і вони самі знають про свою вартість, власні плюси й мінуси. Притому — усі впевнені, що й про перспективу кожного регіону, держави нашої потурбуватись мають найближча і найвища влада. Себто, критикуючи вчорашнє, маємо думати й творити гарне сьогодення й краще майбутнє.

Воздвиження Хреста Господнього — важливе церковне свято. Здавна воно символізує перехід від осені до зими. Дізнайтеся, коли святкуємо Воздвиження Хреста Господнього 2023 року за новим календарем.

6 вересня святковий передзвін скликав людей до церкви Чуда Архистратига Божого Михаїла (ПЦУ) села Щурівці, що на Ізяславщині. Адже у цей день парафіяльна громада, яка минулого року перейшла до православної Церкви України, відзначила своє престольне свято за новим календарем.

Тараса Шевченка недарма називають поетом-пророком. Щоразу, звертаючись до його безсмертних рядків, ми знову і знову знаходимо підтвердження тому, що слова, написані ним понад століття тому, не просто залишаються актуальними сьогодні. Іноді здається, що Великий Кобзар побачив своїх нащадків крізь пелену часу та залишив нам потужну настанову. Настанову, що вселяє віру у перемогу та закликає мобілізувати усі сили на боротьбу зі споконвічним ворогом, що на догоду своїм імперським амбіціям омиває кров’ю українську землю, прагнучи закувати нас у кайдани і змусити навіки замовкнути. 

Його слово — проникливе, правдиве, влучне має велику силу. Бо й після того, як Мар’ян Красуцький відійшов у засвіти, воно живе, вражає, надихає. Письменник, журналіст, почесний професор Кам’янець-Подільського Національкого університету імені Огієнка Мар’ян Красуцький упродовж багатьох років живив своїм словом газету “Край Кам’янецький”, прищеплював студентам любов до української книги на кафедрі української літератури університету і, звісно, займався письменницькою творчістю. З-під пера Мар’яна Красуцького вийшо чимало художніх, документальних творів, які нині доступні читачам багатьох бібліотек Хмельниччини.