Виставу «Маріуполь – надія на світанок» зіграли актори Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького в укритті Миколаївського академічного художнього драмтеатру. Показ вистави відбувся в межах міжнародного фестивалю «Homo Ludens 12+1», який проходив у Миколаєві від 1 до 8 жовтня.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Кульчини на Красилівщині за рішенням церковної громади перейшов до Православної церкви України. Цією радісною звісткою поділилися читачі нашої газети.

Наш український борщ може дарувати не лише смакову насолоду, а й навіть за тисячі кілометрів об’єднувати творців цього кулінарного дива. А в тому, що готувати борщ треба з творчим підходом, переконували жителі Зінькова на Віньковеччині разом із представниками Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва.

Відомо, що сучасна українська мова — це багатофункціональна мова з розвиненою різноплановою стилістикою, науковою термінологією, це мова, яка взаємодіє з багатьма світовими мовами. Нині нею у світі послуговуються від 40 до 45 мільйонів осіб, вона є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Незважаючи, здавалося б, на сталість, вимоги часу зумовлюють її удосконалювати, реформувати, відбуваються нові правописні пошуки. Так, 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, яка повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, що були частиною української ортографічної традиції.
Про зміни в новому правописі, про доцільність їх впровадження, основні орфографічні нововведення, що є обов’язковим, а що ні та інше, розповідає доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови, директор навчально-наукового інституту української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Борис КОВАЛЕНКО.

Даніель Бовуа. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр.  

Невідома історія 19 століття. Книжка видатного французького історика-славіста Даніеля Бовуа присвячена історії Правобережної України — Київщини, Волині й Поділля – у складі Російської імперії (1793–1914). У центрі авторської уваги — боротьба між російським самодержавством та польськими елітами за панування в цьому регіоні, зокрема, за контроль над українським селянством.