До 80-річчя з дня народження Анатолія Онисимовича Овчарука

Уже не вперше пишу про заслуженого будівельника України, кавалера ордена «За
заслуги» III ступенів та інших державних нагород, державного службовця, ветерана
праці Анатолія Онисимовича Овчарука.
Анатолій Онисимович народився 1 липня 1946 року в старовинному місті
Кам’янці-Подільському у сім’ї робітників. Батько Онисим Терентійович (1909–1958)
— усе життя працював робітником на Кам’янець-Подільській залізничній станції, а
мати Євдокія Давидівна (1915–2008) – робітниця Кам’янець-Подільського
консервного заводу.
Дитинство Анатолія Онисимовича було нелегким. У дванадцять років він став
напівсиротою і, разом зі старшим братом Антоном, допомагав мамі по господарству.
Згодом, у 1965 році, він втратив брата Антона, який помер від хвороби. Анатолій
узяв на себе всю чоловічу роботу по господарству.
1 вересня 1954 року він вперше переступив поріг Кам’янець-Подільської середньої
школи No2.
– Жодні предметні олімпіади у місті чи області, спортивні змагання, огляди
художньої самодіяльності, чи конкурси не відбувалися без участі учнів нашого класу,
– згадує Анатолій Овчарук. – Тому й не дивно, що переважна більшість із них
пізніше вступила і закінчила різні навчальні заклади. Вони стали висококласними
фахівцями, отримали звання заслужених, відзначені державними нагородами.
Анатолій Овчарук був саме таким учнем. Крім згаданих конкурсів, він посилено
брав участь у спортивних змаганнях, зокрема з гандболу, футболу та волейболу. Він
грав у футбол разом зі знаменитими в майбутньому футбольними майстрами В. О.
Капличним і В. П. Булгаковим та іншими.
– Тут ми вчилися, росли, мужніли, були однією дружньою сім’єю, Звідси ми пішли
у велике життя, і кожен з нас знайшов у ньому своє гідне місце, – згадує Анатолій
Онисимович, не без хвилювання. Я досяг усього завдяки цій школі та своїм добрим,
мудрим учителям.
У 1961 році Анатолій Овчарук закінчив школу і, розраховуючи тільки на власні
сили, вступив до Кам’янець-Подільського будівельний технікуму, який успішно
закінчив у 1965 році.
Трудову діяльність розпочав у 1966 році слюсарем-сантехніком. Проте вже з
вересня того ж року до жовтня 1968 працював інженером з технагляду за
капітальним будівництвом управління побутового обслуговування населення
Хмельницького облвиконкому. Згодом він працював головним механіком
Хмельницької обласної фабрики хімчистки Кам’янець-Подільського
міськпобуткомбінату.
У 1969-1985 роках пройшов шлях від майстра до виконроба у Хмельницькій
дільниці Вінницького спеціалізованого управління No 549 тресту
«Подільськпроммонтаж». З 1985 до березня 1990 року Анатолій Онисимович
працював у Хмельницькому спеціалізованому управлінні No 527 тресту
«Подільськпроммонтаж» на посаді начальника управління, де зарекомендував себе
наполегливим, ініціативним, досвідченим і мудрим керівником. У ці роки Анатолій
Онисимович зустрів мудрих людей та висококваліфікованих спеціалістів,

Володимира Миронця та Дмитра Ярославського, які фактично стали його
наставниками та вчителями.
– Їх приклад ставлення до роботи, відповідальність та корисні поради
супроводжували усе моє подальше життя, – з вдячністю згадує А. Овчарук своїх
наставників. – Вони передавали мені свій досвід життєвої та професійної діяльності.
За його безпосередньої участі побудовано Кам’янець-Подільський цементний та
кабельний заводи, Деражнянський та Теофіпольський цукрові заводи, а у місті
Хмельницькому – заводи «Темп», «Нева», «Строммашина». Споруджено багато
інших об’єктів промисловості, соціально-культурного, побутового, комунального
призначення та житла.
У 1977 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Інженер-будівельник» у
Львівському політехнічному інституті. Упродовж 1990-1992 років Анатолій
Онисимович обіймав посаду керівника тресту «Хмельницькгазкомунбуд». Тут він не
лише організовував злагоджену роботу та успішне виконання планових завдань на
Хмельниччині, а й провів великий обсяг робіт на будівництві інженерних мереж в
зонах відселення Київської та Житомирської областей після аварії на
Чорнобильській АЕС.
Маючи колосальний досвід організації промислового будівництва та управління
великими колективами, Анатолій Онисимович з 1992 по 2002 рік був заступником,
першим заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації та
заступником голови Хмельницького облвиконкому.
Працюючи в органах виконавчої влади, Анатолію Овчаруку довелося приділяти
особливу увагу житлово-комунальному господарству області, будівництву,
промисловості, зв’язку, транспорту, паливно-енергетичному комплексу, дорожньому
господарству, екологічній безпеці, охороні природного середовища , охороні праці,
туризму, розвитку мінеральних ресурсів та курортів, статистиці, соціальному,
цивільному захисту та зайнятості населення, а також захисту населення від наслідків
Чорнобильської АЕС і питанням надзвичайних ситуацій, проектним, архітектурним
та іншим організаціям, відомствам, установам і суб’єктам підприємницької
діяльності.
У 2002-2006 роках А. О. Овчарук обіймав посаду голови Хмельницької обласної
ради. Велику увагу приділяв оптимізації структури ради, розвитку місцевого
самоврядування. Обласна рада долучалася до законотворчого процесу, неодноразово
порушуючи питання про необхідність тих чи інших законодавчих змін.
Мені, як багаторічному помічнику, консультанту і раднику А. О. Овчарука багато
відомо про його наполегливу та віддану працю. Тому можу сказати, що Анатолій
Онисимович свій іспит на цих та попередніх посадах витримав на «відмінно»,
залишивши по собі десятки, сотні добрих справ…
З 2006 року Анатолій Овчарук – голова спостережної ради ПАТ «БМУ по
газифікації», що займалося газифікацією населених пунктів області, а згодом і
водопровідними мережами. З 2007 року він голова ради директорів концерну
«Укргазифікація». Особлива увага приділялася газифікації та водогонам у віддалених
селах, що значно поліпшило соціальні умови.
Разом з цим Анатолій Онисимович захоплювався та захоплюється спортом. Був
президентом ФК «Поділля» (1997-2000). Саме у ці роки були високі показники
футбольного клубу в групі А другої ліги України. Сезон 1997-1998 команда закінчила

на першому місці і вийшла до першої ліги, а в сезоні 1999-2000 – стала срібним
призером групи А другої ліги. Був багаторічним почесним головою Хмельницької
обласної федерації футболу. Під його керівництвом вперше підготовлена програма
розвитку футболу на Хмельниччині. Неодноразово виборці обирали його депутатом
обласної ради.
За вагомі трудові здобутки А. О. Овчарук нагороджений Почесними Грамотами
Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Хмельницької ОДА та
Хмельницької обласної ради, почесною відзнакою «За заслуги перед
Хмельниччиною» (2016), почесний доктор Хмельницького університету управління
та права. За заслуги перед Українською Православною Церквою відзначений
орденом Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня.
За значні успіхи у виконанні виробничих завдань, впровадження прогресивних
методів будівництва присвоєне звання «Заслужений будівельник України» (1998). За
значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, вагомі
досягнення у професійній діяльності, багаторічну самовіддану працю нагороджений
орденами «За заслуги» ІІІ (2004), ІІ (2007) та І (2012) ступенів.
Ця розповідь була б неповна, якщо не сказати про сімейне життя Анатолія
Онисимовича. 53 роки рука об руку іде з ним дружина Людмила Миколаївна. Вони
виховали синів Сергія та Костянтина, які здобули вищі освіти і ними гордяться
батьки. Вони дідусь та бабуся – це найвища нагорода, що дозволяє пережити
ніжність батьківства знову, але вже без поспіху та з безмежною мудрістю.
Анатолій Онисимович із задоволенням проводить вільний час із своєю сім’єю. Він
знаходить час для зустрічей з друзями, знайомими, колегами, ветеранами. Пам’ятає
про тих, кого уже немає разом з нами.
Нині Анатолій Онисимович на заслуженому відпочинку, але опікується
газифікацією та водопостачанням населених пунктів Хмельницької області для
покращення добробуту їх жителів. Він бере активну участь в заходах, які
організовують різні спілки, громадські організації області.
Він вірить у краще майбутнє України, у перемогу ЗСУ в російсько-українській
війні, мир та в повернення воїнів у свої домівки, до своїх сімей. Разом з
громадськими активістами робив та продовжує робити посильний внесок, аби
наблизити наш переможний день.
Тож за вагомий внесок у розвиток ветеранського руху в області та з нагоди 80-річчя
від дня народження рада Хмельницької обласної організації ветеранів України
присвоїла Анатолію Онисимовичу Овчаруку звання Почесного ветерана
Хмельниччини.
1 липня, у день свого 80-річчя, він отримав найтепліші вітання та побажання від
рідних, друзів, колег та знайомих. Рада Хмельницької обласної організації ветеранів
України очолювана Б. А. Мельником також щиро вітає Анатолія Онисимовича з
ювілеєм і приєднується до його побажань. Нехай всі привітання залишать добрий
слід у серці ювіляра!
З роси й води достатку, щастя, міцного здоров’я та успіхів у житті Вам, шановний
Анатолію Онисимовичу! Многая літа! Нехай доля дарує багато світлих днів,
зустрічей, реалізованих надій злагоди та родинного затишку під мирним небом.