Минуло вже шістдесят років, як поєднали свої долі Михайлина і Станіслав Вітковські. У взаємній любові, злагоді та турботі торують вони життєву стежку. Розповідаючи історію свого знайомства, дякують долі, що їх звела.

Тут нікому не відмовляють у допомозі. Зневірені та пригнічені безвихіддю знаходять розраду чи слушну пораду.
— Проект «Долоні» Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас» спрямований на підтримку багатодітних сімей, одиноких матерів, дітей-сиріт, вагітних жінок та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Дивуюся, як Валентина Меденцева без супроводжуючого дісталася аж до Краматорська. Бо ж спочатку добиралася до Києва, а вже потім їхала поїздом. Запевняє, що не вперше сама вирушає в далеку дорогу, відколи пересувається на візку. І завжди трапляються добрі люди, які їй допомагають. Добиралася у Харківський та Львівський реабілітаційний центри, а торішнього літа відпочивала у Карпатах. Ще донині перед очима величні гори, високі смереки, що аж торкаються хмар, а трави такі духмяні…

У Теліженцях, де народилася Ганна Крот, знають її як невтомну трудівницю, матір-героїню та берегиню народної пісні. Ганна Василівна уже відсвяткувала 90-річчя. Втішена була тим, що у її світлиці зібралася велика родина, милувалася квітами, подарованими дітьми.

Приклад подружжя  Михайловських доводить: дароване Богом життя надто цінне і  за нього треба боротись. Боротись і перемагати.