- Деталі
- Автор: Марія КОРОЛЬ-ВОЙЧЕНКО. Тітонька покійної. смт Летичів.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 232
Народилась наша Олечка 29 років тому в Хмельницькому в подружжя Петра та Любові Королів, і була єдиною дитиною. Зростала гарною і кмітливою. Її величезні блакитно-сині очі завжди чітко виражали стан доброї душі юнки. А на вустах білосніжного з розовим відтінком личка сяяла привітна усмішка.
- Деталі
- Автор: Анжеліка ШЕВЧЕНКО, смт Понінка.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 143
“Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй…” І зовсім не цей кривавий серпень, який закарбується невимовним болем для робітничого селища Понінка, оспівала Ліна Костенко у своїй поезії. Серпень 2023-го навіки впише сумну сторінку в героїчний літопис боротьби за волю і незалежність України, на алтар нашої Перемоги цей серпень поклав 6 найкращих синів робітничого селища Понінка.
- Деталі
- Автор: Суспільне. Хмельницький.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 376
Хмельничанка Людмила Грисюк очікує на результати ДНК-експертизи, щоб ідентифікувати тіло свого 28-річного сина Івана. Каже, зв’язок з ним обірвався 19 червня цього року.
Ідентифікації тіла, розповідає Людмила, чекає вже два місяці. І скільки ще доведеться чекати — не знає.
- Деталі
- Автор: Надія МАРИНИЧ.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 150
Вісім місяців нестерпного болю, вісім місяців сподівання, що син Юрій Вікторович Годущан, повернеться живим до згорьованої матусі... У всі інстанції зверталася мати зниклого безвісти капітана Юрія Годущана. Зустрічалася з бюрократизмом, байдужістю чиновників, молилась і вірила: її Юра — добрий, уважний, дбайливий синочок — повернеться додому. Була бюрократична тяганина із тестом ДНК, бо результат чекали місяцями. Долала згорьована матуся важкий шлях до Києва, на впізнання тіла. Не вірило серденько матері, бо не було на обличчі родимок. І знову нестерпний біль невідомості. Аж через пів року порадили здати тест його неповнолітньої донечки. Півтора місяця Галина Олександрівна здригалась від кожного телефонного дзвінка...
- Деталі
- Автор: С. СИДОРЧУК, Хмельницький район.
- Категорія: Портрети
- Перегляди: 306
Ні, мова не про втому від праці чи спеки. Вона хоч і виснажлива, але швидко минає. А ось втома від війни — це важко і надовго.
За півтора року повномасштабної війни, мабуть, в Україні вже не залишилося жодної людини, якій би так чи інакше вона не завдала болю. Хтось втратив рідних, близьких чи знайомих, хтось домівку і звичне спокійне, розмірене життя з регулярними поїздками на відпочинок. Хтось втратив спокій, бо найрідніші люди там, на «нулі», щогодинно і щохвилинно ризикують життям і здоров’ям. Вони нервово здригаються від кожного телефонного дзвінка і не знаходять собі місця, коли дзвінків довго немає. І це справжнє пекло, якого навіть великий італійський поет Данте Аліг’єрі не міг уявити й описати у своїй «Божественній комедії». Бо то література, а це — життя.
Gismeteo 
